СТУДЕНТИ В НАЦГВАРДІЇ
Вища освіта під час
військової служби:
це можливо?
СТУДЕНТИ В НАЦГВАРДІЇ
Вища освіта під час
військової служби:
це можливо?
Про що Ви думаєте, коли чуєте слово «студент»? Уявляєте вчорашнього школяра? Життя у гуртожитку чи поділ часу за сесіями? Чи думаєте про те, що це найкращий, ще безтурботний, період життя?

Студент або курсант – це не просто статус або приналежність до соціальної групи. Це вибір життєвого шляху. Стиль життя. Нова система координат.


А якщо Вам уже далеко не 17? Якщо у самих уже діти? Перша освіта не стала призванням до душі? Або якщо в країні ідуть бойові дії і Ви у вік типового абітурієнта замість бути студентом пішли на військову службу захищати державу?

Чи маєте Ви право подумати про майбутнє і витратити роки на отримання вищої освіти?

Що про це говорить правова база і ті, хто сказав «так» навчанню у вишах уже під час військової служби – у нашому матеріалі.


Чим гарантовано
право на вищу освіту для військовослужбовців
та як отримати дозвіл

Перш за все, право на освіту кожному громадянину гарантує Конституція України.

А пункти 172–173 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» визначають право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на отримання вищої освіти. Правда, з умовою що не під час першого контракту: не раніше, доки завершиться перший термін контракту і буде продовжено ще на 5 років наступний контракт.


Пункт 172 в редакції Указу Президента № 417/2015 від 14.07.2015. Особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, а у разі відсутності можливості підготовки за спеціальностями у цих навчальних закладах, – в інших вищих навчальних закладах з метою здобуття вищої освіти.


Пункт 173. Військовослужбовці рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, та особи офіцерського складу (крім військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які здобули вищу освіту за державним замовленням та прослужили час, що дорівнює часу навчання для здобуття попередньої вищої освіти, для поглиблення професійних знань і здобуття вищої освіти можуть навчатися без відриву від військової служби у закладах вищої освіти з дозволу командира – від командира з'єднання і вище, який надається на підставі рапорту військовослужбовців та оголошується наказом командира (начальника) військової частини, в якій військовослужбовець проходить військову службу. Навчання не повинно перешкоджати виконанню військовослужбовцем службових обов'язків за займаною посадою.

У 2020 році, окрім Національної академії НГУ, для потреб Національної гвардії за державним замовленням здійснюватиметься набір фахівців тактичного рівня військової освіти за деякими напрямами підготовки (які відсутні в НАНГУ) у таких вишах:
Військовий інститут Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка;
Кафедра військової підготовки Національного авіаційного університету;
Українська військово-медична академія;
Харківський національний університет Повітряних Сил
ім. І. Кожедуба;
Національна академія Сухопутних військ ім. гетьмана
П. Сагайдачного;

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут;
Військова академія (м. Одеса);
Навчально-науковий інститут фізичної культури і спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України
ім. І. Черняхівського;
Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;
Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова.
Під час особливого періоду додаткові відпустки у зв'язку з навчанням не надаються.
історія з вуст
Як це діє в реальності,
ми розпитали у військовослужбовців, які поєднують навчання у виші з військовою службою
Старший солдат Віталія Горбенко, 35 років,
навчається на 3 курсі за спеціальністю «Менеджмент» в Національній академії НГУ


Віталія – діловод гаубичного артилерійського дивізіону 3 бригади оперативного призначення, що дислокується у Харкові. У Національній гвардії України з 2016 року. Жінка мріє стати офіцером. Тому наразі навчається у військовому виші на кафедрі технічного та тилового забезпечення.
– Свого часу навчалася у технікумі, працювала менеджером на приватній фірмі. У гвардії зрозуміла: вища освіта дає більше можливостей для самореалізації. Тому вступила до вишу. Вчусь безкоштовно – на бюджеті, заочно. Це для моєї родини, а я - мама двох дітей, – значне полегшення у фінансовому плані, – констатує Віталіна, – Вступила на пільговій основі, оскільки мала посвідчення учасника бойових дій. Я неодноразово брала участь в АТО.
Майор Володимир Хаверко, 41 рік, опановує професію журналіста в ЛНУ імені Івана Франка

Першу, військову, вищу освіту отримав у 2000 році на окремому факультеті Внутрішніх військ МВС України при Національній академії Державної прикордонної служби України.

У 2014–2015 роках Володимир був офіцером в складі військово-оперативного резерву НГУ, виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції. Неодноразово брав участь у військових операціях в районі Слов'янська, Дебальцевого, Торецька, Попасної, Первомайська. Тоді Володимир, аналізуючи всі події, і вирішив, що необхідно стримувати інформаційну агресію, якій в той час піддавалась Україна. І прийняв рішення опанувати ще одну професію та захищати Україну на інформаційному фронті.


Зараз Володимир Хаверко служить офіцером групи інформації і комунікації Західного територіального управління.
– Під час навчання в університеті завдяки досвідченим викладачам та професорам, я суттєво розширив свій кругозір, – розповідає Володимир, – Отриманні знання в стінах університету неабияк допомагали мені в повсякденній роботі. Адже прес-офіцер, як і журналіст, повинен володіти безліччю різноманітних знань і навичок – від мистецтва фотографування, монтажу відео до правопису української мови.
Сержант Діана Шеіна, 21 рік, поєднує службу з навчанням на магістратурі юридичного факультету Херсонського інституту Міжрегіональної Академії Управління Персоналом

Дівчина проходить службу у військовій частині 3056 Національної гвардії України.
Я складала внутрішні вступні іспити. Не мала на меті бюджету форму, тому вступила на платну, для мене це не було принциповим. Навчання для мене – можливість всебічно розвиватися. Дуже важливо вміти правильно користуватись законодавчою базою. Тому я обрала саме юридичний напрямок. Також маючи вищу освіту юриста, сподіваюсь, у майбутньому я зможу проходити службу на офіцерській посаді.

Маючи якісь завдання з університету я їх виконую у вільний час. Розумію, що це мені буде на користь і так я зможу досягти мети — отримати диплом магістра. Командування йде на зустріч, підлаштовуючи графік щорічної відпустки так, щоб можна було зосередитись на екзаменах та питаннях навчання.
Сержант Олександр Малигін, пішов на строкову службу, не зважаючи навчання у виші

Прийшов у Національну гвардію досить недавно, у 2019 році. За плечима у нього – навчання у Дніпрі та робота у швидкій медичній допомозі. Але після отримання повістки на строкову службу він не вагаючись пішов служити.

Через пів року Олександр підписав свій перший контракт та став на посаду санітарного інструктора роти військової частини 3054 Національної гвардії України. Зараз хлопець навчається на останньому курсі у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» за спеціальністю сертифікація виробничого обладнання та промислова естетика, незабаром отримає диплом магістра.
– Коли я вступав до вишу, ще не проходив військову службу. Мені просто хотілося мати «повну вищу освіту». Вибір мій зупинився «Дніпровській політехніці», де я зараз навчаюся заочно.

Інколи це важко – знаходити час і на службу, і на родину, і на навчання. Але заради цілі потрібно прикладати зусилля. Да і труднощів я ніколи не боявся.

Порозуміння з командуванням частини завжди є. Завдяки правильно запланованій відпустці я склав усі іспити та очікую на отримання диплому.

Своє майбутнє я пов'язую із медициною, буду розвиватися у цьому напрямі. А технічна освіта та навчання в університеті – це насамперед величезний досвід, який обов'язково мені стане у нагоді.
Артем Міщук,
майже 18 років військового стажу,
навчається на магістратурі Національної академії Національної гвардії України


Має два диплома спеціаліста – один за фахом «Військове навчання та виховання», інший – «Філологія та переклад». Обидва вони особливо актуальні з огляду на нинішню посаду – заступника командира по роботі з особовим складом. Але завжди хотів отримати ступінь магістра. Реалізовувати бажання почав минулого року, коли вступив до Національної академії Національної гвардії України.

Вчитися ніколи не пізно. В моєму випадку – це ще й необхідний процес. Бажання підніматися по службі та можливість зайняття вищих посад – один із ключових факторів, що привів мене до магістратури академії. До складання вступних іспитів підійшов дуже серйозно. Підготовка дала свої результати – із 600 можливих балів мені вдалося набрати 546. Скажу відверто – навчання не заважає службовій діяльності, можливо ще й тому, що я студент-заочник. А ще – маю цілковиту підтримку та порозуміння з боку сім'ї.

Минулий рік для мене – найзнаковіший у всіх розуміннях. Цього року я вдруге став студентом, а мій старший син, наслідуючи приклад тата, вступив до військового ліцею. Його прагнення пов'язати своє життя з військовою справою – предмет гордості для мене. А влітку наша сім'я збільшилася – дружина подарувала мені сина. Отакий от насичений та успішний рік видався.
Лейтенант Марина Шаповал, 23 роки, бакалаврат завершила у військовому виші, тепер навчається на магістра за цивільною спеціальністю

Марина – офіцер з організації дозвілля клубу військової частини 2260.

За її словами, поєднувати особисте життя та навчання зовсім не складно, якщо ти вмієш раціонально розподіляти свій час. Також дівчина запевняє, що військова частина всіляко допомагала їй у її бажанні отримувати подальшу освіту:

Щодо вступу в вищий навчальний заклад, я зверталася до свого прямого начальника, писала рапорт, після цього пішла на атестаційну комісію. Кадрова служба частини допомагали у зборі документів та формування справи на навчання.

Вступити на магістратуру за цивільною спеціальністю вирішила на майбутню перспективу.
У порівняння з навчанням у цивільних вишах, вважаю, що мені пощастило. Почну з того, що після закінчення академії Нацгвардії – не потрібно шукати роботу, ти вже нею забезпечений, а це є дуже важливим аспектом. По-друге, практиці в НАНГУ приділяють багато уваги і є всі можливості для фізичної підготовки, не потрібно віддавати «скажені гроші» за спортзал.
Сержант Юрій Соха, 23 роки, навчається у Національній академії державного управління при Президентові України

Це його друга освіта. Наразі хлопець здобуває кваліфікаційний рівень магістра на заочній формі навчання.

– Це моя друга освіта, наразі здобуваю кваліфікаційний рівень магістра на заочній формі навчання. Стати офіцером – це один із моїх особистих пріоритетів, тому навчання у ВНЗ стало обов'язковою умовою для того, щоб досягти поставленої мети. Завдяки обраній професії я покращив свої комунікативні та організаторські навички, також обрана спеціалізація допомагає мені організовувати повсякденну діяльність на службі.

Я вступав на рівні з іншими, але щодо навчання можу сказати, що лояльність до мене як до військовослужбовця більша, тому, що викладачі розуміють, що попри навчання я маю службове навантаження.

Як і багато хто, залишаю на останню мить, адже остання ніч – це найбільш продуктивний час для підготовки. Одного разу мені довелося не спати дві доби, бо горіли дедлайни здачі курсової роботи. Я витратив багато ресурсів, щоб завершити її. Я був втомленим, а мій зовнішній вигляд нагадував чоловіка «з вулиці». Коли я прийшов на здачу, то намагався якомога краще донести інформацію, роз'яснити доцільність та важливість, але врешті я зрозумів, що насправді я зробив багато помилок і моя розповідь звучить як анекдот про високі матерії. Звичайно історія закінчилася успішно, адже я захистив своє дослідження і зумів розвеселити аудиторію, але цей випадок назавжди залишився для мене уроком.

ПРОЄКТ ПРЕССЛУЖБИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

ГАННА ІЛЬЧЕНКО

З героями спілкувалися Анастасія Павленко, Аліна Кобець, Максим Зубов, Марина Касьян, Анатолій Кравченко, Аліна Солоненко
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website